ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА. ОНЛАЙН ПЛАТФОРМА "3D ДЕМОКРАТІЯ: ДУМАЄМО, ДБАЄМО, ДІЄМО"

 

УНІКУМ. ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ АТО ОРЕСТА КВАЧА

 

ВПРОВАДЖУЄМО ЦІННОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ХАРТІЇ ВІЛЬНОЇ ЛЮДИНИ

 

ХТО ВИНЕН І ЩО РОБИТИ?

 Питання Олександра Герцена та Миколи Чернишевського у заголовку допису не риторичні. Після зустрічі з міністром освіти і науки Сергієм Шкарлетом під час обіду у Києві з нагоди церемонії Global Teacher Prize Ukraine - 2021 зрозумів, що управління освітою перебуває в одній реальности, а педагогічна спільнота - в іншій. І їм, на жаль, на дано перетнутися. У чому справа? - запитаєте ви. Все банально, як завжди, у світі. Міністр знає термін "децентралізація" - і це добре. Навіть акцентує увагу  на тому, що саме засновники на місцях мають безліч повноважень, щоби ... І тут перелік: і відкривати і закривати (чи призупиняти діяльність) закладів освіти, і встановлювати доплати вчителям, і запроваджувати електронний документообіг, і організовувати (за Є.Клопотенком) здорове харчування, і вирішувати питання перевантаженості приміщень закладу освіти,  ідофінансовувати з місцевого бюджету бюджети закладів освіти, і т.д. Тобто засновник - у нас, на місцях, ма1же "бог" і разом з ним директор. Але виникає побіжно декілька питань, відповідей на які так і не отримав.

Хто і як повинен готувати чи здійснювати перепідготовку директора закладу загальної середньої освіти  менеджером та управлінцем? Питання покрито мороком пітьми. Ні, у нас є заклади, у яких це здійснюється, навіть гроші держава виділяє. Але наскільки ці факультети, курси - ефективні? Питання - риторичне.

Ще одне питання: "Яка нормативно-правова база освітньої галузі допоможе розрубати Годіїв вузол щодо створення автономної бухгалтерії окремо взятого закладу загальної освіти?". Тут значна частина директорів великих міст, обласних центрів подивовано подивиться на мене... Але на рівні ОТГ (територіальних громад) - це питання наполегливо і вперто гальмується засновником. І виникає розрив між управлінськими процесами в освіті у великих містах та обласних центрах і в ОТГ, особливо якщо вони дотаційні. І відповідь міністра - це "справа громади" - не вирішує проблеми. Чому немає механізму, прописаного у нормативно-правовій базі, який би регулював і вирівнював ці процеси? Яким чином директор може добитися фінансової автономії у засновника, якщо він від нього залежить, бо саме останній укладає контракт з першим? Як вирішити це питання у правовому полі? Як МОН України може захистити директора у цій ситуації? Зрештою у міністра є  дві "страшилки" НАЗК та НАБУ, які можуть відкривати на нього кримінальну справу за перевищення повноважень МОН України. 

У цьому випадку варто підготувати і видати зрозумілою мовою нормативно-правові акти, які б дозволили реалізувати право на фінансову автономію закладу освіти.

Сидів і думав: "Якщо так мало має повноважень МОН України, то чому воно таке велике?" Може варто його скоротити, якщо воно не вирішує нічого чи майже нічого, і  залишити три - чотири особи. Одна підписує документ ні про що, друга - прибиває печатку, третє - реєструє в електронній базі даних, четверта заварює каву для перших трьох. Хоч найважливіше завдання МОН України є здійснення контролю за ефектиним розподілом коштів (освітньої субвенції) і, таким чином, вплив на мережу освітніх закладів. Але.... ніхто чомусь в МОН України не дуже зацікавлений або байдужий до цього питання. І це прикро, і це обурливо, і це незрозуміло. 

Як і питання про оплату молодим спеціалістам, які закінчили бакалаврат і пішли працювати у школи. Адже за бравурним 20% а потім 9% підвищенняя посадового окладу у 2020 році МОН України не хоче сказати правду, що ці підвищення покривають рівень інфляції, і не становлять мінімальної заробітної плати - 6000 грн. нарахованих. Адже це гарантує держава тим, хто не вчився 4 роки, і не має спеціальности чи вищої освіти. Тому виходить парадокс, який вперто не хочуть зауважувати у МОН України. Людина з першим тарифним розрядом має 4800 грн. "на руки", спеціаліст - педагог - 4200 грн. на руки. Кому краще жити? Питання - відкрите. 

Сидів і думав. "Реальність" МОН України - це картинка, яку намагаються намалювати та продемонструвати світові, щоб переконати у проведенні реформ. Без реальних результатів досліджень, без аналізу, без моніторингу, без правди. І педагогічна спільнота, яка мужньо борсається у своїх проблемах без підтримки, без захисту, без перспектив. 

Отож, хто винен і що робити? Кожен дає власну відповідь. 

Safety Park Курс100: Захист дітей у авто. Системи захисту пішоходів у ав...

"Усі ми родом з дитинства". Проєкт "Друзі" презентує.

Щиро вдячний отцю церкви святої Покрови Пресвятої Богородиці міста Заліщики Іванові Сендзюку, духовного, ідейного натхненника проєкту "Друзі" та Марині Іванській, Юлії Воробель, Іванні Максимишин і дітям з обласного навчально-реабілітаційного центру за творчу та ефективну співпрацю та прекрасну атмосферу. Шановні друзі, ви чудові! 

ВІДБУЛАСЯ НОБЕЛІВКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ УКРАЇНИ

 Global Teacher Prize Ukraine – 2021 відбувся. Нова ТОП-10, переможець Артур Пройдаков, учитель приватної школи м.Києва. Але до цього був асесментцентр у с. Верхола близько Полтави, де фахове журі, до складу якого входили Зоя Литвин, голова ГС «Освіторія», Наталія Мосейчук, українська телеведуча 1+1, журналістка, куратора премії, Лілія Гриневич, ексміністерка освіти і науки, Ілля Філіпов, співзасновник і СЕО освітньої онлайн-платформ EdEra, Карло Мацонне, фіналіст світової премії Global Teacher Prize – 2020, який викладає інформатику у школі міста Беневенто (Італія), Світлана Ройз, дитячий та сімейний психолог, Михайло Чумаченко, розробник емоційної маски та творець власного стартапу, Василь Дяків, переможець Global Teacher Prize Ukraine – 2020, мало змогу побачити сильні сторони кожного з ТОП -10.

Фіналісти презентували власний досвід, знімали відео про три події, які важливі для історії України, проводили уроки у школі № 38 м. Полтави, директором якої є фіналістка Global Teacher Prize Ukraine – 2017 року Тетяна Веркалець. А наостанок – стратегічна сесія, яка давала можливість відчути дух командної роботи та мотивації для змін в освіті. Оптимізм, співпраця, творчість поєднав і учасників ТОП-10, і членів журі, і команди ГС «Освіторії». Вони надихають на позитивні зміни. Серед фіналістів учителі фізики, української мови та літератури, зарубіжної літератури, хімії, англійської мови, біології, громадянської освіти, німецької мови, початкових класів. Вони об’єднували всю Україну. Натхнення – це те, що допомагає долати труднощі освітнього процесу.

Активні дебати членів журі під час обговорень, прийняття відповідального рішення щодо оцінювання кожного з ТОП-10 – це важлива складова будь-якого процесу аналізу та визначення сильних сторін кожного з найкращих педагогів України. Приємно, що вдалося поспілкуватися з учасником ТОП-10 Global Teacher Prize – 2020  Карло Мацонне, вчителем з Італії, який прийшов в освіту з приватного бізнесу і заради успіху учнів організовує проєкти, спрямовані на вирішення сучасних інформаційних проблем. Італійський педагог відзначає, що тільки натхнення і місіонерство, реалізації ідей майбутнього вже сьогодні, пошук практичного використання вмінь вихованців та набуття необхідних життєвих компетентностей – це невід’ємна складова сучасного педагога.

Разом з тим під час асесменту відбувалося  пропагування та поширення всією командою цінностей глобальної освітнього середовища, що є важливим меседжем для освітян держави.

Урочиста церемонія Global Teacher Prize Ukraine – 2020 на Європейському майдані перед історичним собором святої Софії символічна  подія у 30-річчя незалежности України. Святкова, надихаюча атмосфера, потужна енергетика, яку випромінює святе для України місце, де зібрався цвіт педагогічної спільноти, проактивні та небайдужі люди – агенти змін.  Відомі, зіркові виконавці: психоделічна Onuka, драйвова Руслана, драматична Джамала, електронно-автентична Go-A, - які несли патріотичні меседжі та підкреслювали своїми творами нездоланність українського духу.

Приємно, що ГС «Освіторія» (голова Зоя Литвин) постійно знаходить партнерів, яким не байдужа освіта. Вони підкреслюють і роблять вагомим меседж національьної премії «Вчителі важливі». Це – компанії, пов’язані зі створенням сучасного науково-дослідницького освітнього середовища: EdPro.ua, B2B Solutions, B-Pro, Elizlabs, видавництва та компанії, пов’язані з освітніми процесами: Grade Education Centre, Видавництво Старого Лева, Linguist Ukraine. Лінгвіст, інформаційні компанії MEGOGO, Суспільне Новини; ETNODIM, компанія, яка моніторила об’єктивність проведення національної премії, Deloitte, Український Культурний Фонд.

Щороку команда «Освіторії» разом з партнерами, розширює кількість номінацій, у яких можуть взяти участь педагоги. І це теж необхідно, адже кожен педагог – унікальний, неповторний, і тому важливо знайти та гідно оцінити його родзинки, які сприяють поступу сучасної української освіти. Це і «Найкращий вчитель громадянської освіти» (Ганна Бут, заслужений працівник освіти України, вчителька з Мелітополя), і «Вчитель – ровесник Незалежности» Катерина Бігар із Закарпаття), і «Прифронтовий вчитель» (Тамара Уманська, м. Кремінне Луганської области), що визначають та утверджують державницькі позиції організаторів премії, і «Вибір серцем» від Наталії Мосейчук (Уляна Буцяк і Тетяна Вакулюк, які викладають у лікарських школах. За результатами народного голосування переміг Павло Віктор (ліцей м. Одеси). Для «Здійснення мрії» від агрохолдингу МХП отримала кошти вчитель з Вінничини Тетяна Мендусь  для організації STEM-лабораторії. Лідер ГО JuniorZ, український телеведучий Олександр Педан нагородив Оксану Юрків, учительку фізичної культури з Тернопільської області. Zagoriy Foundation обрала кращим вчителем хімії  Сергія Джавахішвілі (м. Кременчуг). «Майкрософт Україна» та Lenovo Україна нагородили вчителя-новатора Наталію Власову з Дніпра.

Українська освіта потребує змін. Вони не приходять одномоментно, не завжди приносять відразу позитивний результат, який задовольняє усіх. Але кожен педагог може зробити маленькі кроки, які підтримують такі громадянські організації, як «Освіторія», для того, щоб зрушення відбулися. І може в недалекому майбутньому українська педагогічна спільнота буде з гордістю не говорити, а демонструвати результати та досягнення у контексті розвитку світових освітніх трендів.