ІМПОТЕНЦІЯ ВЛАДИ І ДЕРЖАВНИЙ ПАТЕРНАЛІЗМ

Радянська влада постаралась. Власне, вона нічого нового не видумала - вона продовжувала традиції імперської Росії. Ініціатива українців у всіх сферах життя і їх бажання бути успішними  знищувалася під корінь. І наша, українська свідомість не витримала, вона стала консервативною та імпотентною. Наше суспільство не може повірити, що тільки ініціатива кожного з нас, тільки намагання своєю працею зробити себе багатим - основа будь-якого успіху. Нам багато століть втовкмачували про те, що багатство - "це зло", а бідність - "це благородство", класики української літератури почали насміхатися з успішних українських підприємців і тим самим разом з російським імперіалізмом зробили свій внесок у нашу підприємницьку імпотентність.
Мойсей, великий пророк, 40 років водив єврейський народ навколо "землі обітованної", щоб увійти у неї не тільки з чистими думками, але без рабської психології. Але то був харизматичний лідер, який, надихнутий Божим Словом, вів за собою з вірою і Майбутнім.
Наші керманичі здрібнілі. Вони і далі "моляться" пострадянським ідеям рівної бідності і цим самим, як інфекційна хвороба, заражають свідомість молодих безнадією і усвідомленням власного безсилля в цих умовах.
Звичайно, і надалі олігарху давати подачки бідним як не продуктами, то грішми, яких у нього багато, легше, аніж творити успішний світ успішної держави. Ментальність олігархів і надалі тримається у полоні колоніального синдрому, адже тільки так можна пояснити їх  патологічне бажання завбрати все собі, обібрати державу, а потім все вивести в офшори і забути про таку країну, з якої збагатилися, у якої вкрали...
Олігарх боїться конкуренції, хоч вона робить державу багатшою, а тому свідомо нищить середній клас, що навіть не народився,
Олігарх боїться (чи не бажає) вкладати кошти у високотехнологічні проекти в Україні, бо можуть "віджати" інші олігархи, олігарх боїться мислити масштабними категоріями і стати успішним у класичному, а не "барижному" понятті.
Водночас олігарх нікого не боїться: адже має стільки коштів, що може купитивсіх чи вся в Україні: владу, суди, прокурорів, законів, Божого Суду....
Замкнутий цикл: громадяни поставлені у становище "рабів" не через те, що не можуть, а через те, що система немає важелів впливу на найбагатших, які розперезалися у своїй безкарності... Тому потрохи побившись своїм чолом об систему значна частина громадян приходить до парадоксальних висновків: або залишатись у полоні патерналізму і вимагати подчок від держави, якщо її милість олігарх захоче дати те, що недокрав, або податись за кордон, де система допомагає людині ініціативній, підприємливій за короткий час стати успішною, багатою і соціально авторитетною через соціальні ліфти...
Критична маса особливої соціальної групи в Україні, яка здатна змінити систему чи краще сказати побудувати нову, не буде створена. На жаль... Адже корупція, кумівство, верховенство "бариг" роз'їдає те покоління, яке здатне на зміни.... Але його просто "приручають" і воно стає частиною системи...
Тому всі соціальні групи поки що носії саме патерналізму - характеристики особистості, яка дає змогу заховати власну безініціативність, безвідповідальність, бездумність... Ми в історичній паралелі зациклені у період пізнього феодалізму - занепаду та розпаду системи. Деценталізація, яка у цивілізованих, правових, зі стабільними правилами гри державах є здобутком та позитивом, у нас може (набуває) "наших" національних рис, коли місцевий бізнесмен (чи клан), вигравши місцеві вибори, формує власну (азійську (кланову) систему управління, коли кум, сват, брат чи група депутатів, якою можна управляти, будуть приймати "відповідні" рішення для вигоди бізнесмена (чи клану). Не маючи утвердженої правової держави, не досягнувши вагомих результатів у боротьбі з корупцією, які б носили незворотний, системний  характер, не прийнявши Законів, які б змушували олігархів ділитися з державою на рівні європейських стандартів, децентралізація загрузне у "болоті корупції" тільки нижчого рівня, що дасть можливість вищим державним посадовцям продовжувати власний бізнес у контексті управління державним бюджетом..,

ЛОГІЧНА АЛОГІЧНІСТЬ МОН УКРАЇНИ

Знайомимося: "Розпочато відбір підручників для 9-х класів. Представники педагогічних колективів отримали можливість ознайомитись з електронними версіями нових підручників. Передбачається, що найкращі проекти використовуватимуться у навчальному процесі". Це нам, педагогам відомо. Переглядаємо, вибрані і запропоновані МОН України підручники різних авторів, аналізуємо і заповнюємо анкети, де вказуємо кількість і надсилаємо..."

У чому "алогізм"? Читаємо ще одне повідомлення МОН України з "Підсумки тижня в освіті: головні події": "Розпочалась друга сесія обговорення програм 5-9 класів. Усі бажаючі мають можливість ознайомитись зі змінами, що внесені до програм після першої сесії обговорення, а також надати пропозиції щодо подальшого удосконалення програм базової школи".

Запитання: навіщо відбирати підручники для 9-го класу, якщо редагуються (оновлюються) програми? Чи зміст підручників, запропонованих МОН України, вже націлює педагогів на обмежене внесення змін? Можна для 9-х класів зробити експериментальний варіант: змінити (оновити) програму і дати педагогам самостійно обирати матеріал для опрацювання на уроці. Невже МОН України не розуміє цього?... Гнучкість освітньої системи для ЗНЗ для конкретних класів - це ознака майстерності освітнього менеджменту... Будемо очікувати реакції...

КРОКС, УНІКУМ: НАДІЇ В БЕЗНАДІЇ....

Вшанування пам'яті Героїв і Майдану, і АТО - обов'язок суспільства, влади, кожного із нас... І конкурси, турніри, флеш-моби, інформаційні акції, догляд могил, відправляння Літургій - це далеко не повний перелік того, що називається "жива пам'ять"...
Тиждень залишився до Всеукраїнського заходу Всеукраїнського дитячого творчого об'єднання Культурних, Розумних, Організованих, Кмітливих і Спритних у Заліщиках. Відкритий Кубок інтелектуально-розвивальних ігор УНІКУМ пам'яті Героя АТО Ореста Квача.
І Заліщицький районний осередок вдячний начальнику відділу з питань освіти, молоді і спорту за те, що сприяє в силу своїх можливостей вирішити побутові питання: проживання, харчування, транспорт... ДЯКУЄМО..... Щиро...Від душі...
Захід відбуватиметься у Заліщиках - рідному місті Героя, місті, яке формувало разом з сім'єю, родиною, Ореста-патріота, незламного борця, який тримає слово завжди, навіть коли, здається це неможливо...
Навіть якщо неможливо...
Організатором заходу виступає Заліщицька гімназія спільно з Заліщицьким районним осередком ВДТО КРОКСу.
Під час обговорення формату заходу та розробки положення інтелектуально-розвивального конкурсу пам'яті Героя АТО Ореста Квача і бажання надати йому статусу всеукраїнського, а це було у березні 2016 року, до неї залучився міський голова. Вона виявила зацікавленість і ПООБІЦЯЛА допомогти...
І.... напевне на цьому І... так і залишиться. Адже, починаючи з жовтня 2016 року, організатори постійно зверталися до міського голови.... І.... сьогодні уже березень 2017 року, і...
Тому висновок простий до банальності: або я не обіцяю, або я обіцяю і роблю все для того, щоб це виконати...
Як Орест у ситуаціях, коли був вибір між життям і смертю... І ВІН обрав БЕЗСМЕРТЯ...
ПАМ'ЯТАЙМО ПРО ОРЕСТА І ГЕРОЇВ МАЙДАНУ, І АТО,
ВДЯЧНІ ЛЮДЯМ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ, ВОНИ ПАМ'ЯТАЮТЬ ОРЕСТА...
А Всеукраїнський захід - Відкритий кубок області з інтелектуально-розвивальних ігор УНІКУМ, пам'яті Героя АТО Ореста Квача - буде.
26 БЕРЕЗНЯ 2017 РОКУ. ЗАПРОШУЄМО...
  

ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МАЙДАНУ - ПЛАТФОРМА МАЙБУТНЬОГО...

Інтернет як засіб онлайн навчання дедалі частіше спонукає до розробки платформ, на які виставляються різноманітні курси. Вільний університет Майдану - один з цікавих проектів. На цій платформі розміщуються багато курсів, які роз'яснюють  і допомагають вирішити проблеми  у різних сферах.... Курси цікаві, змістовні, практичні.... Побажання авторам - зробити тексти (відео) українською мовою.

І невеличкі роздуми... Про критичне мислення, про стратегічне мислення, про медіацію - це те, що сьогодні у тренді світового розуміння різних процесів, які відбуваються у світі... та, наскільки ті, хто проходить їх, будуть намагатися реалізовувати їх у своєму житті... Добре було б, щоб у курсах ті, хто досягає успіху саме завдяки знайомству з їх компетенціям, залишали коментарі. Це б створювало позитивну мотивацію іншим і наслідування іншими позитивних практик.

Ці курси важливі для розмивання патерналізму, який ще глибоко вкоренився в українській суспільній свідомості. Це реклама успішного проекту. Проекту для тих, хто не боїться залишити руку держави і вийти самостійно на шлях власного успіху.

Пробуймо, стараймося і єднаймося. Адже кожен успіх - це цвинтарний хрест на нашому патерналізмі і чим більше таких хрестів буде, тим більшою є не тільки надія, але й суспільна реальність ставатиме іншими...

  

Пошук чорної кішки у темній кімнаті...

МОН України  прагне якомога ширше залучити до обговорення нових редакцій програм для 5-9 класів педагогічну громадськість. Два етапи уже пройшли. На першому - відібрано 150 модераторів, які проводили модерування дописів на сторінках соцмереж, другий - усім бажаючим педагогам була надана змога висловити власні побажання щодо подальшого редагування програм. Це позитив... Як і те, що у  першій сесії обговорення навчальних програм базової школи на порталі EdEra взяло участь 909 авторизованих користувачів, які залишили 7 тис. 6 коментарів-пропозицій. За статистикою, найбільше обговорюють «Історію», «Зарубіжну літературу» та «Математику». Найменше – іноземні мови. 
Тепер до 7 березня робочі команди працюють над урахуванням пропозицій і знову новий етап обговорення. Клас...
Тепер трохи рефлексії... 909 користувачів, які взяли участь в обговоренні програм, - мало чи багато? Питання не риторичне, адже значна частина педагогів щодня говорить про те, щоб змінювати програми, що вони заскладні, що не під силу учнів і т.д. І що далі, влада від освіти зробила крок назустріч емоційним висловлюванням педагогів і... тільки 909...
Чому? Чому так мало? Педагогічна спільнота виглядає дуже імпотентною і у тому розумінні, що емоційна складова - це одне, а конкретні пропозиції від конкретного педагога, який несе відповідальність за свої  пропозиції - це інше.
І не бажання відповідальності педагога, і недовіра до МОН України щодо подальшого руху вперед, і ціла низка об'єктивних, чисто людських проблем, і не знання педагогами, що ж таки потрібно змінювати у програмі, і думка про те, що "нам знову хтось нав'язав щось ідіотичне, але я про це не говорю, а обурююся",  приводить до сумного висновку: педагогічна спільнота далі емоційних коментарів не може видати на гора якісний продукт...
І виникає цікава паралель, яка досить неесподівана, але має право на існування: чим, окрім рівня достатку і наявності коштів, відрізняється український олігарх від пересічного педагога. Зауважте, що мова йде не про статки, а тип мислення, рівень усвідомлення своєї важливості і відповідальності щодо виконання своєї професійної діяльності для майбутнього країни. І якщо олігарх краде і виводить кошти за кордон, що є не патріотично, то педагог у державній системі координат, не бажає змін, виходячи з позиції: і це недобре, і тут не так, але як? Він і сам не знає, і не хоче знати...
І черговий аргумент від педагогів - дайте нам зарплату європейського рівня - це для значної частини педагогів лише ширма, якою вони можуть прикрити своє небажання вчитися все життя.
Що ж ми далі будемо ховати голову у пісок, як страуси...
І висловлювати вічне емоційне невдоволення від усього, що відбувається в освіті...
Так зручніше і нічого не загрожує...
А так, коли щось скажеш, будеш нести відповідальність, а її нести ой як не просто...
"СОВОК"... Ще 40 років пустелі... А ми ж декларуємо свою європейськість... Жаль...  

КРОКС: нові досягнення...

4 лютого 2017 року у ЗОШ № 10 м. Тернополя відбувся Кубок України з КРОКСу КРОКСунів усіх поколінь. У командній першості брало участь 11 команд з Тернополя, Мельниці-Подільського, Заліщиків. Останнє місто представляли три команди: "Гелаксі", "Фенікс", "Сова". В особистій першості найбільшу кількість представила "Сова" на чолі з лідером Ольгою Шмиглик, з інших команд - Оксана Кукурудзяк, Андрій Сендзюк, Андрій Угрин.
У результаті: третіми стали "Гелаксі", сьомими "Фенікс", дев'ятими - "Сова". В особистій - Андрій Сендзюк став третім, у десятку увійшли Ільків Андріяна, Оксана Кукурудзяк.
Наступний етап - у Заліщиках. Відбудеться інтелектуально-розвивальний турнір, присвячений пам'яті Ореста Квача, 26-28 березня 2017 року.

Пусть сильнее грянет буря!..(М.Горький, "Песня о Буревестнике")

І знову про реформи в освіті... На цей раз мова буде про проект Типового навчального плану для учнів 10-11 класу, який буде запроваджений у школі з 2018-2019 навчального року... Документ проходить громадське обговорення, а вже "сторожа від освіти" намагається роздмухати полям'я війни з Типовим планом (проектом) та його авторами. Починається розкручуватися маховик, на зразок, " у старшій школі не буде ні фізики, ні хімії, ні біології, ні геогорафії". Караул! Дилетанти побачили курс "Людина і природа" і вирішили, що це  - кінець світу.
Так, вкотре МОН України програє інфомаційну війну проти демагогів, дилетантів. Не має команда державної структури чіткої системної політики щодо середньої освіти, а тому її відсутність народжує популізм... Будь-яка справа потребує хоча б мінімального вивчення думки усіх учасників навчально-виховного процесу. Так, на сьогодні у колективі близько 65% педагогів не хочуть 12-річної освіти. Питання, як вони будуть впроваджувати реформи - риторичне. Але не їх вина, що вони так міркують. Вина МОН України, який не вміє продемонструвати педагогічній спільноті власні аргумети доцільності саме 12-річної освіти.
По-друге, у проекті навчального плану є кількість годин, є Пояснювальна записка. Але під час вибору 2-3 предметів для 10-11 класів педагоги не можуть вийти на 11 год. у сумі для таких пар предметів. А це означає, що варто разом з проектом навчального плану подати і навчальні програми і курикулуми, у яких визначити рівневі компетентності для кожного з профільних чи не профільних предметів.
Відсутність двох взаємопов'язаних компонентів ставить непростий вибір для педагогів: хто з них і чого може навчати учнів 10-11 класів.
По-третє, до цих двох проблем з'являється третя - кадри. Запитання "А хто буде навчати за новими програмам? Які спеціалісти? Чи готуються вони вищими навчальними закладами?" питання, які ніяк не риторичні і потребують як не вирішення - то роз'яснення.
По-четверте, наступний виклик - ЗНО. Що ж у кінцевому варіанти будуть здавати випускники 2020 року: українську мову та літературу чи українську мову та інтегрований курс "література", історію України чи інтегрований курс "історія"? Де програма ЗНО з цих курсів чи пояснення, що ж буде далі? Поєднання  яких навчальних предметів буде обов'язковим для вступу? Адже, обравши у 10-11 класі фізику та математику, випускник не зможе здавати інші предмети... Або обравши тільки математику (а це 10 год.) випускник відповідно до навчального плану не зможе обрати інший профільний предмет.
По-п'яте, яка наповнюваність класів у старшій школі? Це теж буде відігравати важливу у якісному навчанні
Як і по-шосте, матеріально-технічна база, яка необхідна для забезпечення виконання практичної частини програм з профільних предметів.

МОН України справді почало важливу і корисну справу - розробку перехідних положень для середньої освіти.... Але відсутність продуманої інформаційної політики зводить поки що нанівець їх старання. Варто було б подавати пакетом для громадського обговорення і проект навчального плану, і програми, і курикулуми,і пояснення як будуть вирішуватися вище вказані виклики... А так? 

Ще одне важливе питання, яке стосується зв'язку вищої та середньої освіти... Середня освіта - пасербиця вищої, тому що повинна забезпечити підготовку випускників до вступу у виші? А це питання стратегічне.... І відповідь повинна бути чітко прописана у Законі "Про середню освіту".

Популісти радіють, демагоги розриваються у шаленій критиці.... Гра у шахи: партія "освітні реформи". Хід МОН України зробив, хід опонентів - відомий, тепер знову хід Міністерства.... Часу на роздуми - обмаль....