5 березня 2015 року вперше в онлайн режимі відбувся заочний відбірковий етап обласного чемпіонату з інтелектуальних ігор "УНІКУМ". Не зважаючи на те, що в Положенні не зафіксовано представництво однієї команди від навчального закладу, гімназія зуміла зареєструвати 4. На жаль, інтернет-зв'язок був не на висоті, а тому лише одна команда продемонструвала високий результат. Команда 3А класу у складі А. Сендзюка, А. Тракало, Д. Лучина, О. Кукурудзяк, І. Петренка зуміли дати відповіді на 22 запитання із запропонованих 30. Це дало їм право взяти участь у очному відбірному етапі, який відбудеться 15 березня 2015 року у Чортківській гімназії ім. Шашкевича. Відрадно, що з району виборола це право лише одна команда. Побажаємо успіху. І удачі. І на завершення, якби не було складно, але районний осередек Всеукраїнського дитячого творчого об'єднання Культурних, Розумних, Організованих, Кмітливих, Спритних (КРОКС) діє. Звичайно, побажаємо більшої організованості при проведенні відбурного заочного етапу.
Загальна кількість переглядів сторінки
середа, 11 березня 2015 р.
середа, 4 березня 2015 р.
ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РОКІВ
Дослідники історії національно-визвольних змагань 1917-1921 років і всі, хто цікавиться періодикою. Є можливість побачити те, що відбувається сьогодні в Україні.... цікаво, змістовно і може повчально... хоч для когось....
http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=647
вівторок, 3 березня 2015 р.
КРИШТАЛЕВА СОВА
Заліщицька державна гімназія з нетерпінням очікує завдань всеукраїнського конкурсу "Кришталева сова". Сподіваємося, що вони виправдають надії. Будуть цікавими, змістовними та додадуть наснаги нашим гімназистам.
понеділок, 2 березня 2015 р.
РОЗДУМИ ПРО....
Сьогоднішній стан у фінансовій сфері невипадковий... Звичайно, пересічним громадянам, на жаль, так і невідомі ті причини, які спричинили такий обвал гривні. Можу лише догадуватися. І знову, уже вкотре за часи незалежної України, Лебідь, Рак і Щука намагаються перевести відповідальність один на одного. Не навчилися і не хочуть наші можновладці нести командну відповідальність за вчинене, не можуть. Може кількість валюти, яку отримала кожна гілка влади для особистого користування, різна. А тому зясування стосунків відбувається між ними. Яке там суспільство? Виживуть...
Звичайно, нас заспокоюють експерти, голова НБУ, премєр-міністр (тут потрібно, як годиться, згадати про війну), навіть Президент, який зобовязав долар повернутися на позначку 21....
і ми, українці, віримо. Краще б нам бути німцями зі всіма аргументами, зі всіма раціональними поясненнями.
Не будемо - ірраціональність - наш пріоритет. Емоції - найважливіші. Видається так, шо суспільство будуть і надалі розхитувати: налякаємо (каже влада), заспокоємо(каже влада), але долар так і залишиться на тому ж курсі. Нам постійно брешуть, нас постійно обманюють, нам постійно недоговорюють і кажуть не все.
Ми постійно у стресі, у такому стресі, що важко вийти, бо знаємо, що завтра знову потрапимо у ще страшніший стрес... Звичайно, хтось дуже заробив на таких коливаннях курсу, той хтось і залишиться невідомим для нас, пересічних громадян. На жаль.
Ми потрапляємо у 90-і роки ХХ століття. І, якщо покоління 50-70-х і навіть початку 80-х залишатимуться у своїх аргументах "аби не гірше", хоч гірше немає куди, то молодь незалежної України з таким станом справ не змириться.... що буде далі, питання часу, але, враховуючи те, що індивідуалізм - основа особистості можна прогнозувати масовий відтік молоді за кордон. Враження складається таке, що влада, не знаючи що і як робити, прагне насильно, створивши нестерпні умови, відправити молодь за кордон... Навіщо? На це запитання ніхто не дасть відповіді. А владі її не потрібно, вона йде своїм, невідомим для суспільства шляхом.
Ми, йдучи по спіралі, опинилися у 1919 році. Директорія УНР, армія Денікіна, отаманщина, війська Антанти, більшовицькі партизанські загони на сході України, польські війська із заходу.... Розруха, анархія, відсутність розуміння процесів, їх не контрольованість. звичайно, кращий варіант - гетьманат Павла Скоропадського, коли трохи було порядку і щось таки налагоджувалося. Але ідей немає у сучасних політиків, відсутність прагнення щось змінити, саботаж, "пята колона", військові дії - спонукають суспільство до чергового прозріння. Що буде далі? Сценарії різні - і ніхто не береться прогнозувати, який з них відбуватиметься і коли? Продовження буде....
Звичайно, нас заспокоюють експерти, голова НБУ, премєр-міністр (тут потрібно, як годиться, згадати про війну), навіть Президент, який зобовязав долар повернутися на позначку 21....
і ми, українці, віримо. Краще б нам бути німцями зі всіма аргументами, зі всіма раціональними поясненнями.
Не будемо - ірраціональність - наш пріоритет. Емоції - найважливіші. Видається так, шо суспільство будуть і надалі розхитувати: налякаємо (каже влада), заспокоємо(каже влада), але долар так і залишиться на тому ж курсі. Нам постійно брешуть, нас постійно обманюють, нам постійно недоговорюють і кажуть не все.
Ми постійно у стресі, у такому стресі, що важко вийти, бо знаємо, що завтра знову потрапимо у ще страшніший стрес... Звичайно, хтось дуже заробив на таких коливаннях курсу, той хтось і залишиться невідомим для нас, пересічних громадян. На жаль.
Ми потрапляємо у 90-і роки ХХ століття. І, якщо покоління 50-70-х і навіть початку 80-х залишатимуться у своїх аргументах "аби не гірше", хоч гірше немає куди, то молодь незалежної України з таким станом справ не змириться.... що буде далі, питання часу, але, враховуючи те, що індивідуалізм - основа особистості можна прогнозувати масовий відтік молоді за кордон. Враження складається таке, що влада, не знаючи що і як робити, прагне насильно, створивши нестерпні умови, відправити молодь за кордон... Навіщо? На це запитання ніхто не дасть відповіді. А владі її не потрібно, вона йде своїм, невідомим для суспільства шляхом.
Ми, йдучи по спіралі, опинилися у 1919 році. Директорія УНР, армія Денікіна, отаманщина, війська Антанти, більшовицькі партизанські загони на сході України, польські війська із заходу.... Розруха, анархія, відсутність розуміння процесів, їх не контрольованість. звичайно, кращий варіант - гетьманат Павла Скоропадського, коли трохи було порядку і щось таки налагоджувалося. Але ідей немає у сучасних політиків, відсутність прагнення щось змінити, саботаж, "пята колона", військові дії - спонукають суспільство до чергового прозріння. Що буде далі? Сценарії різні - і ніхто не береться прогнозувати, який з них відбуватиметься і коли? Продовження буде....
КРАПЛІ ОСЕНІ....
Розірваний холодними дощами
І стоголосим полум'ям тривог
Життя - не фейєричність зі святами
І кожен день, мов сивочолий дож....
ПолІфонІя криється туманом,
Відсутність і гармонії, й снаги,
І тремор наше тіло поглинає,
І кожен душу б'є, мов вороги...
І світ байдужий до душі, до тіла-
Він просто йде - його не повернуть,
І в ньому ми мерзенно збайдужілі
Кладем на все
і йдем на свій маршрут...
Чи він - мета?
Напеве знак питання,
Бо дуже мало у людини сил,
Щоб вивірить і дію, й сподівання,
Щоб тіло бУло, і в душі був мир...
Бредемо ми у славі, у піїті,
Комусь на все плювати і ловить...
Ми не живем - існуєм в цьому світі,
І Божу Ласку нам дарує мить...
А ми бредем, її не помічаєм...
І зорі, потемнілі від ночей,
Залишать біль від мук і сподівання...
І нам дадуть наступний новий день....
КРАПЛЯ 2
Пуп'янок щастя
відчинить двері душі!
Заграє барвами світла
і дасть дорогу весні...
І пелюстки розкриті
дарують снаги в ботьбі!
Ми - просто Небесні діти,
Які живуть на Землі....
І хай крізь життя морози
проходять шляхи льодяні,
Здолаємо все -
і крізь грози
щастя ввійде до душі...
КРАПЛЯ 3
Крила,
підрізані крила
вже не тримають вгорі...
Крила - іще, як вітрила,
світлом пливуть по землі...
Світлі, чистії зорі
осявають мій шлях
Зустрічі наші з Тобою -
радість і смуток в очах!
Смутно,
вершиною світла
не замовкає струна...
йдем по одинці з Тобою
шляхом, що зветься
Життя!
КРАПЛЯ 4
Закашляв вітром сірий листопад
і мертві руки хиляться додолу...
так місяць закриває тіла втому -
вчорашнє не повернеться назад...
назад вертають сильні душеболі
розмова затихає, світла мить...
ми в листопаді мертві, сірі, голі...
а так іще нам хочеться пожить!
КРАПЛЯ 5
є тільки Час,
є тільки день і мить,
є тільки неповернення Тобою...
А може світ втомився вже від болю,
і нерви нам у завтра посталить?
А я таки повернуся до Тебе,
хоч може пізно,
може в Засвітах
і провесінь розжене біль осінній,
і спокій нас зустріне в Небесах....
І стоголосим полум'ям тривог
Життя - не фейєричність зі святами
І кожен день, мов сивочолий дож....
ПолІфонІя криється туманом,
Відсутність і гармонії, й снаги,
І тремор наше тіло поглинає,
І кожен душу б'є, мов вороги...
І світ байдужий до душі, до тіла-
Він просто йде - його не повернуть,
І в ньому ми мерзенно збайдужілі
Кладем на все
і йдем на свій маршрут...
Чи він - мета?
Напеве знак питання,
Бо дуже мало у людини сил,
Щоб вивірить і дію, й сподівання,
Щоб тіло бУло, і в душі був мир...
Бредемо ми у славі, у піїті,
Комусь на все плювати і ловить...
Ми не живем - існуєм в цьому світі,
І Божу Ласку нам дарує мить...
А ми бредем, її не помічаєм...
І зорі, потемнілі від ночей,
Залишать біль від мук і сподівання...
І нам дадуть наступний новий день....
КРАПЛЯ 2
Пуп'янок щастя
відчинить двері душі!
Заграє барвами світла
і дасть дорогу весні...
І пелюстки розкриті
дарують снаги в ботьбі!
Ми - просто Небесні діти,
Які живуть на Землі....
І хай крізь життя морози
проходять шляхи льодяні,
Здолаємо все -
і крізь грози
щастя ввійде до душі...
КРАПЛЯ 3
Крила,
підрізані крила
вже не тримають вгорі...
Крила - іще, як вітрила,
світлом пливуть по землі...
Світлі, чистії зорі
осявають мій шлях
Зустрічі наші з Тобою -
радість і смуток в очах!
Смутно,
вершиною світла
не замовкає струна...
йдем по одинці з Тобою
шляхом, що зветься
Життя!
КРАПЛЯ 4
Закашляв вітром сірий листопад
і мертві руки хиляться додолу...
так місяць закриває тіла втому -
вчорашнє не повернеться назад...
назад вертають сильні душеболі
розмова затихає, світла мить...
ми в листопаді мертві, сірі, голі...
а так іще нам хочеться пожить!
КРАПЛЯ 5
є тільки Час,
є тільки день і мить,
є тільки неповернення Тобою...
А може світ втомився вже від болю,
і нерви нам у завтра посталить?
А я таки повернуся до Тебе,
хоч може пізно,
може в Засвітах
і провесінь розжене біль осінній,
і спокій нас зустріне в Небесах....
неділя, 1 березня 2015 р.
МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС З УКРАЇНОЗНАВСТВА
До 1 березня наші гімназисти відправили власні науково-дослідницькі роботи на перший заочний етап Міжнародного конкурсу українознавства, який проводить науково-дослідницький інститут українознавства. Це роботи Марти Джумаги про творчість місцевої поетеси Оксани Дяків (керівник роботи вчительт української мови та літератури Н.М. Підгребя) та Тетяни Музики про культурно-освітні процеси на Заліщанщині у другій половині ХІХ - початку ХХ століття (керівник В.Дяків). Результати будуть незабаром.... Побажаймо успіху.
ЗУСТРІЧ ВИПУСКНИКІВ
У суботу, 28 лютого, у гімназії було проведено зустріч випускників 2005 року. Було по родинному цікаво. Кожен ділився своїми успіхами та досягненнями. Виступили класні керівники Грушко Наталія Анатоліївна, Середюк Тарас Степанович, директор Войчишин Олександра Дмитрівна, заступник Дяків Василь Григорович. Від випускників слово мали Іжук Руслан та Натуркач Зоряна. Всі залишилися задоволеними... Всі досягли успіхів, Випускники провели екскурсію по гімназії, познайомилися зі змінами.... Організував та провів свято заступник диретора Рибак Ярослав Ярославович, ведучими були Ю.Цимбалюк, М. Джумага, А.Шкільнюк. Поетичну присвяту памяті воїнів заліщан прочитала Лілія.
Підписатися на:
Дописи (Atom)

