БІЛЯ РОЗБИТОГО КОРИТА. СЕРІЯ 2.

У Додатку 16 Державного стандарту базової середньої освіти «Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у соціальній і здоров’язбережувальній освітній галузі» вказані загальні та конкретні результати у таких аспектах:

1.Турбота про особисте здоров’я і безпеку, уникання факторів ризику, реагування на чинники і діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту власного та інших осіб.

2. Визначення альтернатив, прогнозування наслідків, прийняття рішень з користю для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я та добробуту.

3. Аргументований вибір здорового способу життя, аналіз і оцінка наслідків і ризиків.

4. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення здоров’я, безпеки і добробуту.

Відкриваємо Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом № 289 від 1 квітня 2022 року і у Характеристиці результатів навчальної діяльности п’ятикласників соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі, є

1.Піклується про здоров’я

2. Приймає рішення для безпеки

3. Виявляє підприємливість і поводиться етично.

Як співвіднести те, що є у Державному стандарті базової середньої освіти та Характеристиці результатів навчальної діяльности п’ятикласників?

Питання риторичне. Наступне, якщо ми маємо модельну навчальну програму з інтегрованого курсу «Безпека, здоров’я, добробут», і в ній теж є очікувані результати, відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

У  Методичних рекомендаціях у дуже загальних рисах виписана процедура оцінювання як виставлення рівнів, балів, описового оцінювання. Але відсутні пояснення, на що опиратися педагогові під час оцінювання: на загальні чи конкретні результати Державного стандарту базової середньої освіти, на очікувані результати Модельної навчальної програми, чи на очікувані конкретні результати Навчальної програми, розробленої педагогом у конкретному закладі освіти.

Зрештою, і в першому, і у другому документах  ці положення виписані настільки загально, що вчитель просто не завжди розуміє, який конкретний приклад може показати їх реалізацію, або ж, навпаки, усе, що робить педагог, до них підходить. Тому і приходить старий та перевірений спосіб оцінювання «на око». Він – безпомильний, бо немає конкретики. А без конкретики – все, що «намалює» (перепрошую, напише, виставить педагог – «реально об’єктивне»). Зрештою перевантаження кількістю критеріїв теж відіграє важливу роль і стає основою формального підходу педагога до виконання такої роботи.

Тому, я пропоную перекласти для педагогів «доступною, зрозумілою  та конкретною мовою» те, що можна оцінити. Хоч у даній галузі є виклик, адже оцінювати треба те, що дитина робить вдома, на вулиці, в іншому – не освітньому середовищі, а тому, хоч не хоч, а необхідно мати інформацію з тих середовищ, - від батьків, самооцінка, від однолітків тощо. Тут зазначу, що це проєкт, версія, яку можна піддавати аналізу, конструктивно критикувати, шукати оптимальних формулювань, вилучати, додавати, робити все для того, щоб зробити якісний / чи відносно якісний продукт.  

І  на завершення. Про записи навчальних досягнень учнів 5-х класів НУШ у класні журнали. Заповнення документу педагог проводить на підставі Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом МОН України № 496 від 03.06 2008 року. А скільки б педагог не читав норми даного документу, він не знайде записів «Високий рівень», «Достатній рівень», «Середній рівень», «Початковий рівень» або літери у комірках лівої сторінки «В», «Д», «С», «П», які виставляють (де?) у колонку Характеристик результатів навчальної діяльности відповідно галузі. І як вони впливають чи не впливають на виставлення досягнення (цікаво бально чи рівнево) за семестр чи рік? Про це даний документ мовчить. Як і пропозиція одного з інститутів післядипломної освіти про те, що навіть якщо оцінювати рівнево, то семестрова оцінка виставляється бально. Логіка "залізна" - плюс додаткова робота вчителю, адже він тепер повинен ще й переводити рівневе оціювання в бальне за 12-тибальною шкалою.

Отож, маємо такі документи: Державний стандарт базової середньої освіти, Модельна навчальна програма, навчальна програма, Методичні рекомендації  щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, Інструкція з ведення класного журналу. Окремо виділимо методичні рекомендації інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо запису (фіксування) оцінювання у 5 класах, так звані, журнали спостережень, і, якщо є, системи оцінювання, прийняті закладом освіти. Тепер це все має бути поєднане, зрозуміле і мати здоровий глузд, тобто враховувати фізичні можливости педагога. Звичайно, якщо система хоче об’єктивности та правди, якщо ж це буде формалізм, то ми прийдемо звідти, звідки прийшли – з давно забутого, але такого живучого «совка».