ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ. ЩО ЦЕ ТАКЕ І З ЧИМ ЦЕ ЇДЯТЬ?

Управління Держаної служби якості освіти у Тернопільській області 9 липня 2020 року організувало онлайн-зустріч з представниками громадських організацій/об'єднань Тернопільщини у сфері освіти. На неї були запрошені представники відомих в Україні освітніх громадських організацій: "Освіторія", "Новий освітній вимір ідей" (НОВІ), Дитячий фонд "Здоров'я через освіту", EdCamp, "Бачити серцем". Приємно слухати активних, закоханих в улюблену справу, педагогів, які розглядають свою діяльність в освітній системі як можливість самопрезентації та ефективної взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу. Наталія Волощук, заступниця ДСЯО в Тернопільській області, проаналізувала нормативно-правову базу, яка дозволяє організовувати та регламентує діяльність громадських організацій у сфері освіти. Відзначила, що ГО в освітній сфері мають можливість бути акредитованими для проведення громадської акредитації закладів освіти, залучення ГО до конкурсного відбору директорів закладів освіти, громадського та державно-громадського управління закладами освіти, громадський нагляд у сфері освіти.  

Серед завдань, які реалізовують освітні ГО, поширення новітнього досвіду, волонтерські та соціальні проєкти, підвищення фаховості своїх колег. 

Діяльність громадського сектора у сфері освіти вражає. Те, що представили у своїх презентаціях представники ГО засвідчує, що формується новий простір для реалізації завдань НУШ. Питання, яке лежить в площині взаємодії між ГО та освітніх закладів, на жаль, залишається відкритим. Ось цього накладання інтересів ГО та закладів освіти саме у формуванні СПІЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ недостатньо. 

В чому проблема? Який виклик і сьогодні залишається тільки викликом? Діяльність представлених ГО є спробою зацікавити освітні заклади до співпраці, до формування позитивної мотивації, до розширення інформаційного освітнього простору. Але принцип - "прокукурікав, а далі, хоч не розвидняйся" - очевидна. І тут виникає наступна проблема - формування державно-громадського управління закладом освіти. Розробку та апробацію таких алгоритмів організовує проєкт "Демократична школа". Під час реалізації цього проєкту - не всі школи витримали новітні підходи, не всі педагогічні колективи зуміли проникнутися духом новаторства та демократії, частина з них акцентувала увагу на зовнішніх, часто яскравих та хайпових, елементах змін...  Але ця програма справді бажає зрушити свідомість учаснииків освітнього процесу у сторону пропагування демократичних принципів управління закладом освіти...  Як долати стереотипи та консерватизм? Як спонукати працювати по-іншому і створювати нове освітнє середовище? ГО, які були на заході, виходять з підходу: "Якщо педагогу це цікаво, то ти прийди до нас". Але чому це повинно бути педагогу цікаво, які дивіденти він отримає, і чи вони задовольнять його, - питання залишається відкритим. Як і те, що, акценуючи увагу  на розвиток, навчання, виховання дітей з особливим потребами у звичному освітньому середовищі - і це надзвичайно важливо та необхідно, ГО не демонструють розуміння деформації свідомості та психіки сучасних дітей, батьків. Адже йти за принципами безпринципності, як яскравий прояв можна пригадати вчинок випускників київської школи щодо кримськотатарської історії, завжди легше. Завжди легше йти за дітьми, стаючи дитячо безвідповідальними, аніж визначати правила, принципи та цінності вічного та майбутнього. Батькам завжди легше дати, умовно, гаджет, аніж спонукати до відповідального вибору... Важче батькам докласти зусиль, спілкуючись з дитиною, аніж зануритись у віртуальний світ і втратити почуття реальності.... І це ми говоримо про пересічниих дітей, дітей, які в переважній більшості виростають циніками і пристосуванцями, розуміючи, що можна говорити правильні речі, але у житті їх недотримуватися. Це вигляд страуса, який запхав голову у пісок і впевнений, що це найкраща поза... Як змінювати це? Чи можна це змінювати? Питання поки що в середовищі освітян досить риторичні, ніби-то на них є очевидні відповіді, але немає бажання їх шукати...  Тому рухаємося вперед у пошуках цінностей чи хайпу (гіперболізації)? Кожен шукає свої відповіді на глобальні освітні питання.