СЕРПНЕВЕ

А серпень втомився від сонця
І тихо приліг між отав
Душа, мов Небесная донька,
У полі співа мадригал.

І знову у соняхах жовтих
Поля вже чекають ріллі.
А сонце, величнеє сонце,
Готує дива золоті.